Сон-109

Як же весело в квартирі -
Думала я, врешті стане,
Коли зявиться в ній щирий,
Непідкупний попугай.

Вранці всіх будити буде -
Напівбожевільним криком -
До роботи всі, паскуди!
Грошей треба заробити!

Сам же гострим клювам клітку
Буде з викликом клювати -
Щоб йому зерна побільше -
Всипали - і йшли із хати.

Тільки гість зайде в кімнату -
І поріг не переступить,
Бо папуга обізвати
Його встигне - Вася-дурник.

Коля - дурник, Гріша - дурник,
А Василь Петрович - дурно,
Затушивши свій окурок,
Всід почує, що придурок.

Ну, і Попка - за компанію,
Не простенький козачок,
З усіма він солідарно
Зветься Попка-дурачок.

Лиш сусідка - коли взнала,
Що вона проста дурепа -
Це не смішно - обізвалась,
Зважено й інтелігентно.

Може, десь, на соту частку
Попугай був таки прав,
Але легше удавати -
Одну із пихатих пав.

Логіка проста - й папуга
Розкусив її давно.
Тільки той зоветься другом,
Хто б услід пішов на дно.

Бо в розумних від природи
Самокритика страждає,
Тому вони не заводять -
Істеричних попугаїв.