Ніч засвітилася зорями ясними,
Небо глибоке чарує, - краса!
Берег залитий місячним сяйвом,
Перлами в трави упала роса.
Човником місяць пливе над рікою,
Стелиться низом туман,
Грається хвиля з віттям вербовим,
Коси водою сповиває.
Ніч така тиха, як зачарована,-
Боже, яка ж то краса!
Казка чарівна у сон загорнула
Верби в левадах і сад.
Річка виблискує срібними хвилями,
Плещеться рибкою в очеретах.
Пахощі сіна пливуть над полями
Терпкістью скошених трав.
Літньої ночі неперевершена
Божа тремтлива краса,
Рідного краю чарівність довершена
Душу теплом огорта...
Я чарувалася літньою нічкою,
А у віночок вплітала думки
І під цим небом у зорях, все мріяла,
Щоби зі мною тут поруч був ти.
Лiтньоi ночi...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121060400024
Свидетельство о публикации №121060400024
Рецензии