Сон-106

Молодість - напівголодна
Й невибаглива до страв -
Лиш би шлунок був наповнений -
І на парах не бурчав.

Грошей завжди не стачає,
На салатик у столовій -
Бо ні Бог не помагає,
Ані батько-алкоголік.

Тож науку можна гризти -
Замість палки ковбаси -
Вона, мабуть, не наситить,
Та в обід щось поїси.

Незважаючи на голод -
Серце радістю палає -
Перехожим випадковим,
Себе вповні відкриває.

У житті студентськім радість -
У піснях біля багаття,
Де їду, яка зосталась,
Ділять на усіх по-братськи.

Радість - вибухає в мізках,
Наче атомних грибом.
Не сховатись, і не дітись -
Тільки стать її рабом.

Радість сповнюється пивом,
Наливається в стакани,
І в горілці переливом -
В мареннях бездонних кане.

Опяніння чи наркотик,
Що утримує на грані, -
Не потрібно й анекдотів,
Щоб всміхатися безкрайо.

Натщесерце - вранці усміх,
І новий день без грошини,
Мо, це зародки безумства -
Буть щасливим без причини.

Життя голод утамує,
І насить - різним благом,
А от радість - не відчує
Серце, бючись в грудях марно.