(вольный перевод,т.к. божество не
может быть с острыми коленками.
Да простит меня уважаемый автор!)
Одеянье макового шелка,
Пламенем на тле бетонных стен,
Вспыхнет её красная юбчонка,
Что скрывала красоту колен.
Душу испепелив до искорки,
До изнеможенья,ну,хоть -в плен,
Не только от юбчонки-вишенки...
И невинной красоты колен.
Загорелых ножек танец этот-
И не надо ничего взамен!
Ошалело заблукает лето
В преходящей красоте колен.
Вірш без назви
(Олена Лоза)
Макового шовку хитавиця,
Полум'ям на тлі бетонних стін,
Спалахне її легка спідниця,
Що прикрила гостроту колін.
До вуглинки душу спопеливши,
До знемоги,до самих глибин,
Цей червоний колір спілих вишень,
Ця невинна гострота колін,
Цей швидкий танок смаглявих литок -
Мідного намиста передзвін.
Заблукає ошаліле літо
У минущій гостроті колін.
(2020р.)
Одеянье макового шелка... перевод с укр. языка
© Copyright: Виталий Каранюк, 2021
Свидетельство о публикации №121053104065
Свидетельство о публикации №121053104065
Рецензии