Я не вірила собі, не вірила в Бога
І залишилась колись наодинці з собою.
І мені не однаково, чи є в тебе змога
Повірити у те, що лютою зимою
Хтось тебе обійме, і покажуться зайвими
Всі ті ілюзії, що так схожі на правду.
А поки ще темно у твоїй душі
Ти пиши мені листи, тільки пиши.
За руку візьму тебе і підем гуляти.
Можливо не знаєш ти, як мене звати.
У цьому світі є така необхідність
Ярлики чіпляти, боротись за гідність.
Та коли розмова доходить до правди -
Ніхто не знає, чого він вартий.
Залишається тільки пошук істини.
Любов у тобі - вічна іскра.
Iскра
© Copyright: Наталья Уварова, 2021
Свидетельство о публикации №121053008639
Свидетельство о публикации №121053008639
Рецензии
