o

Серце полохливе і турботне

Зваблене химерою надій

Кинулось вернути незворотне 

І прийти під двері мов крадій

Стукав тій, з якою розлучили

Хоча ясно й так що то пусте

На мій стук мені не відчинили

Бо відтяте знов не приросте

І любов не встане із могили,

Але геть піти нема вже сили...


Рецензии