I
Сліпому серцю – зір не допоможе.
На присмерку: ні крапки, ні тире.
Темницю, серце, витримати може.
Ув'язнене у темряву – помре.
Ображеному серцю — не до слів.
Такою, в ньому сповнюється сила,
Що навіть там,
в сузір'ї “Гончих псів”,
Від нього, Вдача, Душу відпустила.
II
Озирнувся на миг,
На вагання наліг,
Ще і скроні спітнілі –
Не витер:
На сім сотень доріг,
З себе вигріб, що зміг,
Задля простору вітру –
На вітер!
Все надвір'ю віддав:
Від терпіння до сліз.
Думав біль
З-за вікна не торкнеться.
Тільки вітер по склінню,
Неначе склоріз,
Ще. мого,
Домагається серця.
Сердечний геп
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121053002335
Свидетельство о публикации №121053002335
Рецензии