Вже скоро літо, а весни так мало
Було у цьогорічному житті.
Дощі й вітри поводились зухвало,
Та й сонячні не милували дні.
Здається, що весна мені приснилась,
Так швидко відцвіли чомусь сади,
Чи, може, вона просто заблудилась,
Коли ішла збентежена сюди?
Надія вся була хоча б на травень,
Та й він не дуже тішив, зволікав.
Можливо, він чекав якихось схвалень,
Коли від гроз та граду утікав?
Та ось нарешті сонце схаменулось
І, як шалене, почало пекти.
Чи це вже літо щиро усміхнулось?
Хоча б воно не здумало втекти...
Вже скоро лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121052805754
Свидетельство о публикации №121052805754
Рецензии