Тетянчинi вiршi
Оригинал:
Семён Кац Танюшкины стихи
http://www.stihi.ru/2009/08/19/1170
ПАЛЬЧИКИ
Наша Таня ще маленька,
Кожен пальчичок смачненький.
Поділилась Таня - мамі
Простягла солодкий самий.
Смокчем пальчики іще ми -
Щедрими зате ростемо.
СОНЕЧКО
З ранку до вечора -
в справах щоденних,
Сонечко
проситься спати у мене.
Сонечко ясне
за день находилось,
Встало раненько
і дуже втомилось.
Сонечку в ліжечко
треба лягати,
Рано-ранесенько
має вставати.
БУКВАР
Ми буквар вивчали
В лісі на стежинках,
Букви ми писали,
Брали хворостинку.
Дощик нас залякував,
Плутала трава,
Та складались буквочки
В ось які слова:
МАМА ТАТО БАБА ДІДУ -
Ми писали до обіду.
МАМА ТАТО БАБА ДІД -
Час збиратись на обід!
БІДОНЧИК
Вечір. Тінь, все довша й тонша,
Йде до джерела.
"Скрип та скрип," - співа бідончик, -
"Стежка привела.
Скрип та скрип - мене гойдає
Лагідна рука.
Скрип та скрип - несу для чаю
Воду зі струмка.
Скрип та скрип - від річки віє,
Зірка вдалині,
Скрип та скрип - одна зрадіє
Дівчинка мені."
Гомін не вщухав до ночі,
Під пташиний гвалт
"Скрип та скрип" - співав бідончик
Крокам юним в такт.
ТИША
Тиша - тіні тонесенькі
білих беріз,
Чий незайманий сон
ліс зимовий зберіг.
Тиша - шурхіт птахів,
що здійнялися вмить,
Білий сніг, що над ними
летить і летить.
Тиша - сонячних променів
довгі нитки,
Що упали в засипані
снігом струмки.
Тиша в сон твій дитячий
цей спокій несе
І для мене сьогодні
дорожча за все.
БІЛЯ МОРЯ
Море виносить уламки і скло -
Зла і наруги не терпить воно.
В морі плаває дельфін.
Де бере він сили?
Мабуть, в порт заходить він,
Щоб пальне залили!
Працівник морський він, може, -
Що він робить у воді?
Він спортсмен - підводник, схоже!
Акваланг куди подів?
БУДИНОЧОУ В ЄЙСЬКУ
Білий дім сховався в зелень саду,
Сонячна гардина на вікні...
Сонечко, тобі я буду рада,
Знаю - я тебе побачу в сні.
Знаю, що у вранішню годину
Через хмарку з дощиком рясним,
Через нашу сонячну гардину
Прийдеш ти до мене в білий дім.
Прийдеш ти насправді, а не в казці,
Випірнеш, умите, зі струмка,
Я тобі в своїй любимій чашці
Принесу парного молока.
Ляжемо з тобою на дивані,
Розмовляти будем за столом,
Промінцем посвітиш на прощання,
Щоб вночі знов повернутись сном.
КОШЕНЯТА
В ніч прохолодну і вогкувату
Спали на ліжку у нас кошенята.
Ластились котики вранці до ніг,
Їжі для них вистачало на всіх:
Біля навколо розміщених дачок
Їм дістається немало подачок.
Та кошенята, як я або ти,
Трішечки хочуть іще й теплоти.
КРАБ
Краб живе в ріці холодній,
Прісноводний і голодний.
Сів під камінь у кутку -
Поруч мухи у танку.
Зворухнув ледь-ледь клешнею -
Вже летять... без однієї.
Краб сидить, не йде нікуди -
Може, знов вечеря буде?
ВОЛОСЬКИЙ ГОРІХ
Із горіхів, що я знаю,
Я волоський полюбляю.
Він висить іще зелений,
Грітий сонечком південним.
А коли настане час-
Розлетиться шкірка враз.
Шкаралупа - лабіринт,
В зморшечках вузеньких.
Швидше ти його бери-
Дуже він смачненький!
ЇЖАЧОК
Їжачку, чому ці ніжки
На асфальті пил здіймають,
Лісові свої доріжки
Ти поволі забуваєш?
Там тобі усе знайоме,
Тиша там і шелест трав.
Як відбився ти від дому -
Сам у місті заблукав?
Може, десь тебе зустріли
І принесли на балкон,
Наче котика, поїли
Кип‘яченим молоком?
Відучили міцно спати
В теплій нірці моховій,
Відучили вибігати,
Шелестіти по траві?
БІЛКА
У лісі, що поряд із домом,
Звірята грайливі живуть.
По наших доріжках знайомих,
Як вогники наче, снують.
Як тільки із листя, побачиш,
Появиться вогник живий,
Тихенько губами поклацай,
Долоню скоріше відкрий.
Розставивши сторожко вушка,
Вбік очі – чуже не бере!-
"Там, може, горіх або сушка?",
Звірятко чутливе замре.
Принишкне ледь-ледь делікатно,
Якщо не здригнеться рука,
З долоні візьме акуратно
Ціленьке зерно фундука.
І знов неодмінно прискаче,
У нірку зариє горіх…
І все так недбало, неначе,
Щоб тільки потішити всіх.
ЗЕЛЕНА АПТЕКА
Не в чужих краях далеко,
Поруч з домом, під Москвою,
Ми побачили аптеку,
Що хитала головою.
В темній зелені поляни
У біленькому вінку
На стеблинці валер‘яна
Засріблилась в холодку.
Серед лугу, над кущами
Материнки голубої
Привіталися із нами
Жовті зграйки звіробою.
Засвітився іван - чаєм
Вмить занедбаний ярок...
Нас аптека зустрічала
Поруч з домом, відстань - крок.
СТРУМОЧОК
Про струмочок лісовий
Скажуть - він непоказний.
Ні лугів, ні берегів,
А заплав і поготів.
Та тече, не висихає -
Вільха щільно прикриває.
А коли свій шлях пройде,
Тихо в озеро впаде.
Той струмок, що за селом,
Знаменитий джерелом.
Без промов, лихих думок
Щедро ділиться струмок.
В нім джерельна непроста -
Сріблом сповнена вода.
За призначенням природи
П‘ють усі цілющу воду.
КОЛЬОРОВИЙ КАЛЕНДАР
Як це чудово,
що знов так буде,
Що жовта осінь
за літом іде.
Дощик осінній
під жарти і сміх
Біла зима
перетворить на сніг.
Потім промінчик
весняний сяйне-
Знову струмки
голубі пожене.
Щоб літо зеленим
і в спеку було,
Водою напоїть
його джерело.
ПО ГРИБИ
Раненько із дому
Ідеш по гриби -
Бери
лиш знайомі,
Не кликай біди.
Не біжи,
не поспішай -
Все довкола
оглядай.
Наче на картинці,
В голубій хустинці,
В білім личачку на ніжці -
Запишалась сироїжка.
Білий гриб боровик
Попадатися не звик.
В кошику лежить на боці?
Успіхи на кожнім кроці!
Моховик зарився в мох,
Ми його шукали вдвох.
Переховуватись досить -
Залізай до мене в кошик!
Старий дощовик
Засопів, як паровик,
Дим пустив із труби -
Знову будуть гриби.
Хай полізе козлячок
На березовий сучок.
Грибникам - дрібниця,
Білкам - пригодиться.
Хочу я знайти опеньки,
Та впираються маленькі.
Годі вам, уже награлись,
Дуже гарно ви сховались!
Скоро до пенька дійду -
Може, там я вас знайду?
Як у Попелюшки,
Маківка в чорнушки.
Ямочка на спинці,
В ямочці - росинка.
Мухоморе, не світи.
Краще мимо тут пройти.
От би білі так росли -
Ми б відразу їх знайшли!
На травичці біля ніг
Раптом вогник загорівсь.
Загорівся і горить -
Підосичничок стоїть.
Ображаються свинухи:
- Хто буде нас їсти - мухи?
Без малесеньких свинят
Маринад не маринад!
Иллюстрация взята со страниц ИНТЕРНЕТ-а
Свидетельство о публикации №121052805358
Услышать их на языке певучем.
Спасибо за переводы, Лена!
Семён Кац 30.05.2021 14:01 Заявить о нарушении
А мысль насчёт "услышать" мне показалась интересной...
Подумаю.
Елена Войнаровская 30.05.2021 14:45 Заявить о нарушении
Елена Ускова-Южная 07.06.2021 00:06 Заявить о нарушении
Её духовные рабы,
Вы извратили отчий опыт
И предков предали гробы,
По прихоти дурной холопы,
Прислужники чужих затей,
Вы быдлом сделались Европы,
Вы полюбили свист плетей.
Вы предавали Русь стократно,
Чужому - вверившись - уму.
Вас Русь прощала, но обратно
Тянули шею вы к ярму.
Вам Родины милей - чужбина.
И суждено вам потому
Знать волю... только господина
И вечно кланяться ему........ Автор - наша стихирская, это фрагмент из книги "Из книги Небесный гость", вот её страница: http://stihi.ru/2014/04/16/6768
Елена Ускова-Южная 07.06.2021 00:08 Заявить о нарушении