Я кличу тебе... Вiкторiя Бричкова-АбуКадум

                http://stihi.ru/2021/05/28/4469
                (здесь 1-й вариант перевода)
               
Оригінал:


Я кличу тебе, тільки марно — ніяк не знайти,
Лиш вірно у спину годинник секундами дише...
Мовчать твоїм голосом всі телефонні дроти,
Кричить опівнічна мені твоїм голосом тиша...
Буває, на жаль,— ось людина була — і нема,
Чи сталося щось, чи самотності просто схотіла?..
З пропажею цею я вже і глуха, і німа,
І душу тримаю, їй хочеться вирватись з тіла...
Лунає набатом у мозку — а, може, в біді?
І ніч мене варить в глухому і темному чані...
До кого звертатись, кидатись потрібно куди?
Розстрілює серце мені кожна хвилька мовчання...
Допоки шепчу я віконечку свій монолог —
Світанок у небо в’їжджає по зоряних рейках...
Й на берег мене витягає із моря тривог:
"Живий, в телефоні лиш сіла чомусь батарейка..."
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Зову я тебя, но напрасно: никак не найти,
Лишь верно мне в спину будильник секундами дышит...
Молчат твоим голосом все провода на пути,
Кричит полуночная тишь...но всё тише и тише...
Бывает, увы: был со мной человек, только мой...
Случилось ли что?.. одиночества ль я захотела?
С пропажею этой я стала глухой и немой,
На привязи душу держу, не рвалась чтоб из тела...
Набатом в мозгу прозвучит: может статься, беда?!
А ночь и меня обещает сварить в тёмном чане...
К нему обратиться и кинуться следом куда?..
Мне целится в сердце любая минута молчанья...
Покуда шепчу над карнизом я свой монолог,
Рассвет прямо в небо въезжает по звёздчатым рейкам...
На берег меня вызволяет из моря тревог:
"Живой, в телефоне лишь села его батарейка..."


28.05.2021 - ко Д.р. Автора
Аватар Автора оригинала