Сон-96

У подвірї в бабці погріб,
Звели з розмахом фатальним -
Він до всього був готовий -
Навіть до бомбардування.

Наче в бункері, по сходах
Вниз спуститись метрів десять,
Кров у мороці холоне
І від страху серце бється.

Напад паніки проходить,
В темряві звикають очі -
Як сліпця по стінах водять -
По закритій в пастці площі.

У кутку - мішок картоплі,
З страху згорбився, як дід,
Жде, що в хаті хтось протопить,
І наварить смачно їсти.

Буряки лежать та морква,
В відрі - квашена капуста,
Буде борщ, зварений з толком,
А не просто - одна юшка.

В стелі - наче димоходом
Дірка у самітне небо -
Звідти Бог дає, що вродить,
Наче бабця - сипле щедро.

На полицях стоять банки
З давнім, трирішнім варенням -
Це на випадок атаки,
Бо ворожий клан не дремле.

Огірки, і помідори
Також ждуть - прийде час ікс,
Чи такий знайомий голод,
Що й собак в селі поїсть.

В погребі сховались страхи
Не одного покоління,
Ждуть найгіршого, бо в краще -
Вірять мертві та наївні.