Сон-95

Якщо хата на подвірї
Розрослась, неначе гриб,
Що забор і стара фіртка
Не прикриють грошей стрип.

Пора зводити паркани,
Непроникні для очей -
Під надзором кількох камер,
Що таємно ждуть гостей.

Бо оголеність набридла,
Що неначе на долоні,
Розкриває всім нехитрі,
Незароблені мільйони.

Бо відвертість вже не в моді,
На даху - стоїть вітряк
Й ловить настрої погоди,
Щоб не пропустити знак.

Тож паркан звести - задача,
Не з легких, хай бог береже,
Бо простіше звести дачу,
Аніж визначити межі.

Зліва-справа по сусідству
Завжди знайдуться незгодні,
Їм у власнім дворі - тісно,
Тож за метр - битись годні.

Також ласий метр дороги,
Для проходу пішоходів,
Але хто осудить строго,
Лиш ворюги пішки ходять.

Тож паркан слід звести згідно
Власним намірам хазяйським,
Іншим тут не жить все рівно,
Навіть марно сподіватися.

Міцно викласти підмурок -
З каменю - щоб не на жарт,
Щоби зразу видно було
Злий господарський захват.

Щоб не можна було зрушить -
Вправо-вліво, ні на крок,
Як ведмедя непорушна -
Й недоторкана берлога.