Провокац я-5

Як із ранку голод в шлунку,
А в меню - стара картопля,
Не спіши просить рятунку
У добреньких з виду тьоток.

Бо як тільки візьмеш з рук в них
Невибагливий смаколик,
І зїси, щоб обманути
Дикий та підступний голод.

То не встигнеш й кайфанути
Та насолодитись смаком,
Як уже - прийдуть зі стуком,
Аби нерви потріпати.

Зразу ж в дім, - і тикать пальцем,
Ось той бомж, що врятувала,
Й кусок хліба з жирним смальцем
На обід йому подала.

І за кусень тих обїдків
Матка-боска буде щораз
Прикликати в хату свідків,
І хреститися на образ.

Бо вона спасла убогих
Та голодних обігріла,
І не треба їй нічого -
Лиш щоб згадували інколи.

За обідом - щоб згадали,
Й на вечерю разів сотню,
Як вона дала окраєць -
Не простий, а з ковбасою.

Як від серця відірвала,
Бачить Бог, - сама голодна,
Та нуждаючому - дала,
У святий день - великодній.

Як душі своєї частку -
Як Христос, роздала вбогим,
Бутерброд із свіжим маслом,
Один раз півроку тому.

Бо якби не той окраєць,
Бідний, вже б помер давно,
Тож вона - достойна раю,
Й гарних тостів за столом.