Виталий Коротич - Счастье

СЧАСТЬЕ

О яблоня,
Свои цветы живые
В зеленые ты прячешь кулачки.
К тебе иду
Сквозь майские лучи я,
Сквозь паутины редкие клочки.
Мне до тебя полшага остаётся,
Обильем почек на тебе любуюсь я.
Крива и неуклюжа, но не гнётся,
И каждый год
Плодами радует меня.
Ветрами ветви сточены, проверьте,
Изранен ствол, и вид её гнетёт,
Но верю - в этом яблочном бессмертьи,
Весна живёт,
Планета вся живёт...
И солнце майское проходит над главою.
Она стоит, не веруя во зло,
И, ветви распростёрши над землёю,
Цветёт она,
Чтоб не произошло.
Цветёт,
Весь смысл жития её - в цветеньи,
В прекраснейшем из всех чудес, даров,
Когда дрожат цветов прозрачных тени -
Предтечи зарождения плодов.
...Иду сквозь сад,
с восторгом замечаю,
Что рядом есть такая красота.
Есть майский сад, пропитанный лучами,
По веткам яблонь
Мудрость разлитА.

ВИТАЛИЙ КОРОТИЧ
Перевод Дениса Говзича

Щастя

О дерево,
Ти квіти яблуневі
Ховаєш у зелені кулачки.
До тебе йду
Крізь промені травневі,
Крізь павутиння фінішні стрічки.
До тебе залишається півкроку,
Дивлюся на бруньки твої рясні.
Незграбна та розтріскана,
Щороку
Ти яблука народжуєш мені.
Нехай твої гілки вітрами стерті,
Хай тіло твоє зранене й криве,
Я вірю - в яблуневому безсмерті
Весна живе
І світ увесь живе...
Травневий світ хитається над нею.
Вона стоїть, не вірячи у зло,
І, віття розпростерши над землею,
Вона цвіте,
Цвіте,
Щоб не було.
Цвіте,
Бо смисл життя її - в цвітінні,
У цьому найпрекраснішому з див,
Коли дрижать прозорих квітів тіні
У переддень народження плодів.
...Іду крізь сад я,
гордий розумінням
Того,
Що поруч є така краса.
Травневий сад, просякнутий промінням,
На вітах яблунь
Мудрість колиса.

Вiталiй Коротич
1963

Художник Юрий Супрунчук

ДАЛЕЕ

Лина Костенко «Обычный миг...»
http://stihi.ru/2021/05/18/5147


Рецензии