Сон-94
Грають діти у селі -
Аби мамку не роззлючить,
Що клопочеться в хліві.
Ще рік-два - і до роботи
Призвичаять в ранню пору,
Ну, а поки безтурботно
Граються попід забором.
Різні ігри для забави,
Поміж інших вибирай,
З правилами чи без правил,
Як захочеш, так і грай.
Доганялки і стрибалки,
Біг і кувирки в пилюці,
Хоча мати й візьме палку -
І накинеться в розпуці.
Це потому, ну, а зараз
Можна разом досхочу,
Поки не набридне, гратись,
Й цупить в діда аличу.
Час обідній - розійшовся
Запахами по подвірях,
Матір кличе, аби йшов вже,
Йшов до хати пообідать.
Всі по черзі розбрелися,
Ну, а хто - усім чужий
На дорозі залишився,
Ждати друзів і тужить.
Схлипне у душі образа,
Що ніхто - і не покликав,
Схлипне - і злетить відразу,
В синє небо, як шуліка.
Потім ігри та веселість,
І дитинна безтурботність,
Поки місяць не позве всіх
У ліжка - мякі та сонні.
Свидетельство о публикации №121052606692