Сон-93

У сільськім селі хатини -
Скупчились коло ставка,
І на сонечку біліли,
Наче вмилися злегка.

Повилазили, чистенькі,
Й посідали на горбочках,
Файні, ладні, чепурненькі,
Наче личенька дівочі.

Йдуть корови чередою,
Й теж заходять до ставка -
В них побільшало удоїв,
Бо водичка - смакота.

І їздові заїждають,
Щоб коней понапувати,
Бо дорога їх чекає,
І робота невідплатна. 

Гуси і качки виводять
Пташенят маленьких вплав,
По ставочку хороводять,
Щоб ніхто не упіймав.

Є місцина й для купання,
Де чумаза дітвора,
У ставку до дна пірнає,
Й виринає на гора.

Дітям мулу по коліна -
І вода - як калумуть,
Але хто їх радість спинить,
Тих русалки умикнуть.

Чорні руки, чорні ноги,
І живіт весь у грязюці,
Як внучата водяного,
Й Нептуна морського друзі.

Тільки матері зітхають,
Та що скажеш, як в дітей
Від купання очі сяють,
Наче іскри Прометея.

Тож ставок хоч і маленький,
Та усім себе роздав -
По ковточку, по крапельці -
До самісінького дна.