І знову вітер бавиться бузком -
В долоні ловить пахощі духмяні,
Згортає грона квіточок вінком,
Вони ж пручаються, бо дуже неслухняні.
І дражнять вітер - гнуться до землі,
І знову випрямляють гілку - спину.
І носить вітер на своїм крилі
Бузковий сміх вже не одну годину.
Та потомились друзі...
День згаса.
І спокій у повітрі править тишу.
Травневий вечір...
Аромат...
Краса...
Про це ще не один рядок напишуть...
I знову вiтер бавиться бузком...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2021
Свидетельство о публикации №121052105177
Свидетельство о публикации №121052105177
Рецензии