Мальва

У давнину це діялось колись...

Жилося важко людям в Україні!..

Багато ворогів на ній зійшлись,

Та степова журба жива донині!..



І руйнували, грабували бусурмани!..

Загинув і Кандиба у цей час!..

Його дружина зникла у полоні,

Лиш доню Мальву Бог від смерті спас!



Вродлива була дівчина, смілива...

Навіювала жах на ворогів!...

Багатьох бусурман вона убила,

Дівочих недоспала Мальва снів!..



Нагнибіда — запроданець місцевий

Дівчину здав врагам за п'ять корів!..

Почервонів садочок черешневий,

Вже затихав в степу зозулі спів!...



І на шматочки порубали в травні

Враги її південную красу!..

І зникли в небі зорі стародавні,

А юний місяць загубив сльозу!...



Та розцвіли малинові узори,

Народжувалися в зорі квітки!..

І оксамитовії пелюстки

У Мальви, як віки прозорі!..

 
*** 
Примітка. За мотивами народної легенди Полтавської області: "Мальва". 
"...розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів. 

Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя". 
Записано в селі Калиновий Міст Пирятинського району від Любарець Ольги Іванівни (1955) 2008 року. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.