Оберiг

Сіє і сіє мряка,
сирість вповзає в дім...
Янгол мій рідко плакав,
радісним був, живим.
Усмішка щира - втіха,-
серцю матусі дар.
Доки не вкралось лихо:
в тіло принЕсло жар.
Як він палав, сердешний,-
усмішки не було...
Час спричинив до решти -
осиротив село.
Янгол - Господнє Чудо,
врешті полинув ввись...
Мовчки хрестились люди,
що до труни зійшлись.
Сльози чи дощ невпинно?
Дні не спиняють біг...
Янголе, рідний сину,
серця мого оберіг...


Рецензии
Прекрасно сказано! Сподобалось.

Артур Грей Эсквайр   03.07.2021 01:45     Заявить о нарушении
Спасибі!
Це найдорожче і найболючіше, те що не відпускає...
З повагою,

Ева Сокол 2   03.07.2021 16:53   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.