Оберiг
сирість вповзає в дім...
Янгол мій рідко плакав,
радісним був, живим.
Усмішка щира - втіха,-
серцю матусі дар.
Доки не вкралось лихо:
в тіло принЕсло жар.
Як він палав, сердешний,-
усмішки не було...
Час спричинив до решти -
осиротив село.
Янгол - Господнє Чудо,
врешті полинув ввись...
Мовчки хрестились люди,
що до труни зійшлись.
Сльози чи дощ невпинно?
Дні не спиняють біг...
Янголе, рідний сину,
серця мого оберіг...
Свидетельство о публикации №121052004888
Це найдорожче і найболючіше, те що не відпускає...
З повагою,
Ева Сокол 2 03.07.2021 16:53 Заявить о нарушении