Це славне місто. Рай вогню.
Навмисна заморОка :
Якщо горіть – горить по дню,
Диміть – димить без стр0ка.
Таке воно: і – ах!.. і – ух!..
За всі міста Донбасу:
Сюди везуть металобрухт
Та іншу гео-масу.
З-під ліктя глянеш, прямо жах!
Таке і не присниться :
Усі підпуття в тоннажах,
Аж, гнеться залізниця!
Неначе мливо – в небі дим.
Пудів, отак, під сорок…
У кожну хату, в кожен дім
Спадає чад і мОрок.
Цементно-шиферний дмухне
Та так, що мружиш очі.
Душа не кОжна продихнЕ…
Отут воно – не Сочі.
Це славнозвісний Краматорськ
Де, теж працюють люди.
Живуть собі не на: - “Авось!”
Усе вдихають в груди.
........
Червень. 1969 рік.
Про мiсто
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121052004786
Свидетельство о публикации №121052004786
Рецензии