Вірші - мої крила, на них я літаю,
Вони, як вітрила, як зов небокраю.
Віршам довіряю і радість, і смуток,
В душі вони сяють, як цвіт незабудок.
У мареві снів я літаю з вітрами,
Від хмар і дощів закриваюсь віршами.
Вірші - порятунок від болю щомиті.
Цей долі дарунок - найкращий у світі,
Вірші, наче крила птахів волелюбних,
В віршах - моя сила від підступів згубних.
Вiршi - моi крила
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121051906665
Свидетельство о публикации №121051906665
Рецензии