Відчуваю тебе серцем -
Та не можу уявити.
Образ, що, на жаль, зітреться,
Якщо мрію не живити.
Близько ти, але далеко,
Я чекаю, може, прийдеш,
Як із іншої планети -
Ти мені назустріч вийдеш.
Відчуваю, що ти поряд,
Та не бачу тебе зовсім,
Але вгадую по зорях -
Що прийдеш у ранню осінь.
Ти - як вітер, невидимий,
Але теплий й дуже ніжний.
Подорожній нелюдимий,
Що у пісні серце тішить.
Ти - неначе із туману,
Губишся, як зійде сонце,
Невимовний і примарний,
Дід, мужчина, юний хлопець.
Ти - яскравий, як веселка,
Після літнього дощу,
Лишень серцем доторкнешся,
Не розбившись в пустоту.
Я прибралася в квартирі,
І сліпі помила вікна,
Та шляхи твої пунктирні -
Обірвались безпросвітно.
Я зварила нам вечерю,
Стіл на двох сервірувала,
Та шляхи твої химерні
Напівслові обірвались.
Коли ж ти прийдеш, коханий,
Коли стрінешся зі мною,
Чую, як вночі зітхаєш,-
Я завжди поряд з тобою.
Сон-86
© Copyright: Хохол Хохотович, 2021
Свидетельство о публикации №121051905325
Свидетельство о публикации №121051905325
Рецензии