Мiсячною стежкою
~~~~~~~~~~~~~
Крізь свої примружені вії
Я дивлюся на місячне світло,
Як цей шлях в невідомість струмує,
А куди він іде - непримітно.
І торкнутися стежки руками,
І зійти на неї не можу,
Хіба що чудовими снами
По цій доріжці проходжу.
ДалЕко у нескінченність,
Ти до місяця зник раптово,
В ту країну, де сум і чемність,
Куди рухатися загадково.
Тільки в снах ти мене обіймаєш,
Посміхаєшся, сліз не хочеш,
Дуже ніжно мене притискаєш,
Зі світу зірок щось шепочеш.
По дорозі місяця суму,
Думки рухаються, немов світло,
Мріями я тебе наздожену,
Якщо навіть не бачу слід твій.
***
На русском языке:
http://stihi.ru/2021/05/16/2178
Свидетельство о публикации №121051806382
Валентин Корнев 12.04.2022 21:47 Заявить о нарушении