Чуєш, як пульсує в венах кров?
Долею тобі я є нарЕчена.
Через цю отруєну Любов,
Я, ймовірніше за все, приречена.
Бачиш, як горять вогні в очах?
Хто їх запалив — ті сірники?
Ти купався в славі та грошах —
Як усі псевдо-керівники.
Ти супутник в всесвіті моїм,
Я — твоя орбіта, Марсе любий,
Як Венеру мене ти не хтів,
Дякую, що без венери буду.
Я тебе любила цілий рік.
Другий рік — на ненависть потратила,
Якби, любий Марсе, ти любив,
Я би не була така тарахнута.
(Присв. М.Т)
Надихнулась «Мужчина — с Марса, Женщина — с Венеры».
Любий Марсе
© Copyright: Мила Полянская, 2021
Свидетельство о публикации №121051800556
Свидетельство о публикации №121051800556
Рецензии
