Сумний травневий дощ

І знову цей нестерпний дощ!
В сумному мареві природа.
Вночі і вдень з небесних товщ
Струмить волога прохолода.

Берізки плачуть під дощем,
І сльози капають на трави,
Пронизує душевний щем
Від світанкової заграви.

Усюди - в луках і в садах
Вчувається тривожний шепіт...
Квітучий Травень, у сльозах,
Внушає таємничий трепіт.

Притихли злякані птахи...
Так сумно без натхненних співів!
Ой, Весно! За які гріхи
Пригнічуєш ти світ поривів?!.

Сумує від утоми день,
Охоплені мовчанням далі...
О, Травень! Ти ж - пора натхнень,
А дощ гучнішає чимдалі...


Рецензии