Старий двір, що в ньому колись була школа,
Літня вулиця, спекотно-іграшкова,
Слова, що в повітрі шурхотіли,
Очікування неземної зливи
І люди, уквітчані пелюстками,
Знов входять в тверді та містичні храми,
Ікони суворі та незнайомі,
І сонячне світло б'є у скроні.
По скелях, мостах, в старовинних хащах,
Кружляють слова - чисті чи пропащі,
Жевріє вогонь на пташиних крилах,
А зорі холодні, мов льоду брили.
* Про один із занедбаних, але сентиментально - привабливих дворів Києва на "зеленій гілці" метро.
Staryi dvir
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121051702523
Свидетельство о публикации №121051702523
Рецензии
