Сон-81

Сон прийшов - і ти літаєш
Понад хмарами, як птаха,
Й гордо крила розкриваєш,
Без вагання і без страху.

Знизу - місто іграшкове,
Що великим було зблизька,
Кожна вуличка знайома,
Де проходило дитинство.

Поле, ліс, шнурочок річки,
Котрий грубшає до моря.
Із маленького потічка -
Стає сильним й непоборним.

У квадратиках городи,
Розчертили мапу сіл,
Де, як в шахах, пішки ходять -
В королеви без зусиль.

У ставків відкриті очі -
Вони бачуть все навколо.
Навіть те, чого не хочуть
Бачить геть на видноколі.

Вітряки слова ганяють,
І намотують думки.
Вони все, що було знають,
Й те, що буде на віки.

Ти літаєш, і сміється
Серце в грудях, як дитина,
Та тривога обізветься
Й щемом спутає грудину.

Там внизу - в житті минулім,
Ти зазнав одну з аварій,
Впав додолу - й все забулось,
Тільки серце памятає.

Й бється, бється у тривозі,
Як нестримний барабан,
Бється криком безголосим,
Ведучи аероплан.