Як же бути, якщо в сні
Ти у панськім замку,
Між прислуги - тратиш дні,
Бо лишень квіткарка.
Можна звикнути однак,
Й до життя важкого,
Якби пан - брехні мастак
Вслід не кинув оком.
Бо з одного боку жінка
Лопає зі злості,
З іншого - дівоча спілка
В плітках миє кості.
Лишень пану - кожень день
То нова потіха,
Він біду не відведе -
Лиш сміється стиха.
Тішать ревнощі жони,
Що кипить й булькоче,
Коли вгледить, як пани -
До служниць охочі.
Тішить челядь, що весь час
Скніє в пересудах,
З заздрості, що їм ні разу
Не жилось у блуді.
Тішить краща із троянд
Милими шипами,
Бо життя у неї - ад
Між двома вогнями.
Кожен день - новий букет -
Лілії, ромашки,
Усмішок асортимент,
Коли справді важко.
Кожен день - немов на трон
Зводить панський погляд.
Щоб його Декамерон
Був офіри повен.
Кожен день - цвісти в саду,
А на вечір вянуть,
Розквітати на біду,
І на радість пану.
Сон-80
© Copyright: Хохол Хохотович, 2021
Свидетельство о публикации №121051504272
Свидетельство о публикации №121051504272
Рецензии