І знов мене тягне туди,
Де босі помітні сліди,
Де чиста вода в джерелі,
Гудять монотонно джмелі.
Туди, де гуляють вітри,
Де чується сміх дітвори,
Де вишні солодкі в садах,
І мрії живуть в міражах.
Та тільки немає доріг
Туди, де священний поріг.
Туди вже мені не дійти
І двір дорогий не знайти.
Туди не летять літаки,
Хіба що біленькі хмарки
Та ще безтурботні птахи.
Травою покрились шляхи…
Не може знайти інтернет
Знайомих до болю прикмет...
Мабуть, доведеться мені
Летіти туди уві сні,
У мріях моїх чарівних,
В кумедних думках рятівних…
Я все ж таки вірю, що знов
Мені допоможе любов...
Допоможе любов
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121051501745
Свидетельство о публикации №121051501745
Рецензии