Я дивлюсь на неба синього блакить,
Відчуваю, як струна душі бринить,
Наростає хвилювання.
Як мелодія кохання,
Наче в тиші десь струмочок цибенить.
А від яблуні кружляє аромат,
І не всидіти у затишку кімнат,
Вабить сад гучним гудінням,
Кришталевих рос тремтінням,
Цих малесеньких веселкових зірчат…
Щось шукає вітер в листі молодім,
Потім знов кружляє в небі голубім,
А в душі звучить соната,
Романтична і строката,
Наче щастя в ріднім краї степовім...
Звучить соната
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121051301559
Свидетельство о публикации №121051301559
Рецензии