Відпущу я думки…
Хай летять в синє небо за вітром.
Хай вони, як хмарки,
Безтурботно кружляють над світом.
А я просто піду
У березову тиху діброву,
Чи в квітучім саду
Буду слухати цвіту розмову.
Подивлюсь в височінь,
У блакить, як у море безмежне,
Може, мудрість прозрінь
Я прийму без вагань, як належне...
Клаптик неба візьму,
Що в безмежжі химернім холоне,
Хай відчує весну
І зігріється в теплих долонях.
Я забуду про сум,
Цей чіпкий і поривчастий стрижень,
Відпочину від дум,
Від турбот і постійних напружень…
Ну а потім душа
Знов порине у хвилі натхнення
І в чуттєвих віршах
Передасть всі свої одкровення...
Вiдпущу думки
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121051002040
Свидетельство о публикации №121051002040
Рецензии