Не знаю як це все було,
Мене під серцем ти носила,
Було на двох одне тепло,
У Бога доленьки просила.
Тобі я кланяюсь дозем,
Тобі я шлю подяку щиру,
Рідненька матінко моя,
Мене колись ти народила.
Спливала ніч, за ніччю день
Та снів тоді не зазнавала,
В колиску слала ти пісень
І душу свою в них вкладала.
Твоя безмежна доброта,
Вела мене стежками долі,
Тебе не старіли літа,
Хоч сивина вкривала скроні.
Сплива роки зліта птахами,
Я вже дорослий як і ти
Та знов спішу в обійми мами
Відчути дотик доброти.
Тобі я вдячний, що ти є,
Моя ріднесенька матусю,
Святиться хай ім’я твоє,
За тебе Богу я молюся.
29.07.2020
Доземний уклiн
© Copyright: Игорь Кознарский, 2021
Свидетельство о публикации №121050908092
Свидетельство о публикации №121050908092
Рецензии