Нет, я не забуду мой русский язык...

Нет, я не забуду мой русский язык-
Я с ним породнился и жизнь свою прожил
Не самый талантливый, пусть, ученик,
Но путь свой пока я ещё не итожил.
Я мыслю на нём, сочиняю стихи,
Читаю, ловлю в многогласом эфире.
И Бог, я надеюсь, отпустит грехи
На нём, если каяться буду в квартире?
Вкраїнська, тебе не забуду я, мова,
Хоч зранку життя ти не рідна моя!
І поруч зі мною твоя колискова,
Квітучі луги, і ліси , і поля.
Я рису під шляхом своїм не підводив
І дасть, як Господь, трохи ще поживу.
А ні, як вступлю в Літи темную воду,
У серце своє на останок візьму.
Нас лбами стикають, а мы все ведёмся,
Хапуги та злодії- наши вожди.
Даремно надіються- мы не собьемся
И смоют всю нечисть весняні дощі...


Рецензии