Йшла Бабуся

   В войне не бывает выигравших – только
проигравшие.
Невилл Чемберлен

   Так называемые правящие классы не могут оставаться долго без войны. Без войны они скучают, праздность утомляет, раздражает их, они не знают, для чего живут, едят друг друга, стараются наговорить друг другу побольше неприятностей, по возможности безнаказанно, и лучшие из них изо всех сил стараются, чтобы не надоесть друг другу и себе самим. Но приходит война, овладевает всеми, захватывает, и общее несчастье связывает всех.               
                А. Чехов
     Йшла Бабуся…

Йшла у вицвілій свитині й адідасах
Так незграбно величезних, вздовж по трасі –
Своїй сірій одежині не стидалась,
Все життю своєму стиха посміхалась…

А воно такеє рідне, аж до болю,
Прикипіло щемом в серці, незабутнє,
Що не викинеш – бо є твоєю, доля –
Тінню слідом у самотніх сірих буднях.

…Народилось у Бабусі аж три сина –
Не судилося дійти їм до Берліна,
Десь зосталися, в степах, чи у болотах, –
Та у пам’яті їх лиця,… дивним злотом.

Татуся в синів ота лиха година
В тридцять сьомому забрала, без провини.
Йшла Бабуся у тридцяті й сорокові…
Може двадцять перший вік мине без крові…

У село сусіднє йде, щоб помолитись
І до Бога, що життя дав, прихилитись –
Таке довге й ні до чого… як наснилось…

Всім на очі, щоб нам Совість пробудилась.