И я возле разбитого корыта... Людмила Юферова

I я бiля розбитого корита
Людмила Юферова
http://stihi.ru/2019/12/05/7154
-------------------------------------


А Тилігул – у тиші і безлюдді,
Що навіть вітер степовий затих…
Лиман – це синє озеро у блюді,
Нема в лимані рибок золотих.

На березі сиджу і вже не мрію
Ні про палац, ні дорогий наряд…
І сохну, як суцвіття деревію,
І нічиїх не слухаю порад.

Проблем, як горобців прудких багато,
Взяли в облогу злидні-свояки.
І мій дідусь не побудує хату,
Всміхнеться сумно: «Бісові роки!»

Життя позаду – поле перерите,
Поранене, як воїни в бою…
І я біля розбитого корита
Сиджу, підперши голову свою.


******************************************


На Тилигуле  - тишина, безлюдье,
И даже ветер из степи затих ...
Лиман синеет -  озером на блюде,
Но нет в лимане рыбок золотых.

Сижу на берегу , уж не мечтаю
Ни про дворец, ни дорогой наряд…
Тысячелистника соцветьем  засыхаю,
Не слушаю , что люди говорят...

Проблем, как воробьев проворных  много,
Взяла в осаду злыдня-нищета.
И мой дедусь уж не построит  дома,
Лишь усмехнётся: «Чёртовы лета!»

Жизнь позади -  всё поле перерыто,
Изранено, как воины в бою ...
И я , как у разбитого корыта,
Сижу, склонивши голову свою.