Попелом кохання вкриті
Більше не кохають
Бо в коханні як і в смерті
Двічі не вмирають.
Та буває що кохання
По низам шкребе
У любовному сюрчанні
Люблять лиш себе,
І чутливості сльоза
Тільки забаганка,
Примха, веред, комиза
Суєти фіранка.
Справжня приязнь неповторна
Зовні не блищить
До користі не проворна
Тиха, не бринить,
Саможертва, а не поза,
Та терпіння мука,
Не поезія, не проза -
Вірність і розлука.
k
© Copyright: Поспишайко, 2021
Свидетельство о публикации №121050602256
Свидетельство о публикации №121050602256
Рецензии
