Як пташка в неволi
Як хочеться бути як пташка в неволі,
Вгризатись у клітку своїми кігтями.
Кричати від болі, поволі у полі
Зникати у морі без тями.
І битись я хочу, і жити в тривозі,
І часом там якось померти в дорозі.
Від чого, сказати, не можу, не знаю.
В дорозі, якої не знаю.
Або не в дорозі, у тихому полі
Загнутись від стріл у спині від братів.
Я хочу прожити життя та доколі
Не знищить багаття столітніх боїв.
Я хочу тебе боронити в долонях,
За тебе я хочу вбивати богів
І битись о клітку, зникати у бронях
Посеред дорослих валійських степів.
Те полум'я в грудях до муки прекрасне.
Палаю від крові ворожих, свої.
Тобі обіцяю, що доки не згасне
Вогонь, то і воля до сили в мені
До смерті я буду як пташка в неволі,
Вгризатись у клітку, як фенікс в вогні.
Те серце не може прожити в покої,
Душа так бажає померти в війні.
03:51. 23.07.19
*написано на украинском
Свидетельство о публикации №121050508916