Зорепадом шепчуть ночі,
Не вгава цвіркун в траві,
Шепчуть трави стоголосо
Заколисані в пітьмі.
Небо сяє мов намисто,
І розказує казки.
І яскраво й урочисто
Входить сон через шибки.
Полягали спати маки,
І не видко пелюстків.
Поховалися ромашки,
І корови лягли в хлів.
Тільки котику не спиться,
Забіяка до мишей
Поспіша на вечорниці
Повз високих комишей.
Так не хочу засинати,
О, яка прекрасна ніч!
Можна з Богом розмовляти
Тихо-мирно, віч-на-віч.
Мрії будуть колисати,
І нарешті я засну.
Хоч не хочу покидати
Цеї ночі дивину.
Бо коли настане ранок -
Будуть справи цілий день,
Знову буду вдень чекати
Ночі неземних пісень.
Зорепадом шепчуть ноч
© Copyright: Колисниченко Елена Борисовна, 2021
Свидетельство о публикации №121050508593
Свидетельство о публикации №121050508593
Рецензии