Це не грудень – березень надворі,
Сніговий віхор вже не страшний,
Тож і щастя втрачене до болі,
Не даремно нині жде весни.
Скоро хуртовина нас залишить,
Пролісок розквітне навесні,
Скоро ти в моїх обіймах ніжних
Будеш на свіданці сам не свій.
Злість заздрісників розтане раптом,
Сонячні як зійдуть промені,
До квітня чекати чи до травня,
Взимку з милим гаряче мені!
Повертайся днями та ночами,
Без тебе лежить в заметах сніг,
Я тебе придумала, звичайно,
Але в мріях краще ти за всіх.
Довго я побачення чекала,
Трохи залишилося мені,
Покінчимо разом зі снігами,
Хай любов розтопить всі сніги!
Снiги
© Copyright: Марина Любовь, 2021
Свидетельство о публикации №121050506427
Свидетельство о публикации №121050506427
Рецензии