То дощ, то вітер, холодно… Хоч травень…
Весна в зеніті, а тепла нема.
Нема бджілок на квітах і на травах,
Природа вся занадто вже сумна.
Допоки я гадала про негоду
Та скаржилась на непогожі дні,
Аж раптом сонце, мабуть, на догоду,
Засяяло у сірій пелені.
Як швидко оживились кволі квіти,
Зраділи життєдайному теплу!
Притих відразу і тремтливий вітер,
Розгублено шукати став імлу.
Затьохкав соловей в кущах невтомно,
Безслідно зникли привиди зажур.
Душа з полегшенням зітхнула томно,
З надією поринула в лазур...
Травнева пригода
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121050505464
Свидетельство о публикации №121050505464
Рецензии