***
Її доторки, натяки, сполохи, спалахи
Із жаги до скорботи на видиху відстані,
Як зволенники ночі, - і нею ж і спалені
Незворотності кривди і правди та істини.
Її зваб незбагненність в його непокірності
Нескоренної вольності, сили нестримної,
То і є таїна і приреченість вірності,
Він її приручив несподівано римами.
Її марення, наміри, наче снодійливе,
Із таких па’мятучих видінь і навіювань,
Замовляння і сповідь - такі несподівані,
У солодких жаданнях чи кар, чи помилувань.
Таємниці свої лиш йому відкриваючи,
Закодована в пристрасть, солодкість роз’ятрену,
У тенетах його потремтить, завмираючи,
На рамені засне, заколисана мантрами.
2.03.21
***
© Copyright: Фиолетта, 2021
Свидетельство о публикации №121050408520
Свидетельство о публикации №121050408520
Рецензии
