Птаха
Любимого всё ждала на воде,
От холода крылья млели,
Хотелось ей крикнуть - приди!
Крылья его к ней тянулись,
Душа его рвалась в полёт,
Но раненый был он пулей,
Ничто уж его не спасёт.
Она всё ждала, замерзала,
Уж месяц взошёл в небеса,
Душа её звёздочкой стала,
А песней упала роса.
Новая редакция 2021г.
Перевод своего стиха
*****
Птаха лебідонька біла
коханого чекала на воді,
від холоду у неї крила мліли,
якби змогла би крикнути - прийди!
А його крила линули до неї,
та рвалася душа в політ,
алеж його зранене тіло
не може злетіти у світ.
Чекала його, замерзала,
вже місяць зійшов в небеса,
душа її зіркою стала,
та піснею впала роса.
2017
Свидетельство о публикации №121050405257