У сяйві місяця - бездонний світ,
Ловлю сигнали в дивнім мерехтінні,
Цей мальовничий Всесвіту привіт
Такий чудовний в тихім палахтінні.
Етюд натхненний стрімко пише ніч,
Вплітаючи чарівність у тремтіння,
І міріади кришталевих свіч
Не стримують чуттєвого томління.
Струмує ноти неба глибочінь,
Милує слух сплетіння ніжних звуків,
У таємницю вабить височінь
Акордом неминучої розлуки.
І ллються в душу музики струмки
Під мірне стукотіння часоміру,
Наводять на непрохані думки,
Плекаючи сентиментальну ліру...
Вабить височiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121050403074
Свидетельство о публикации №121050403074
Рецензии