Рано-вранці шепнула Весна:
"Усміхнись і пусти мене в серце.
Ти сьогодні занадто сумна,
Твої очі - зажури озерця.
Усміхнись і душі подаруй
Ніжне світло своєї любові.
А печалі мерщій розфарбуй
У мажорні тони волошкові.
Усміхнись, відродись, як трава,
Як дерева в зеленому гаї.
Подивись, як земля ожива,
Як буяють принадні розмаї.
Це ж для тебе квітують сади,
Солов'ї завмирають натхненно.
Усміхнись, і дзеркальність води
Подарує свій усміх блаженно.
Подивись в небеса голубі,
На магічну хмарок білосніжність...
Усміхнись! Цей світанок тобі!
Це тобі мої чари і ніжність!.."
Шепнула Весна
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121050308103
Свидетельство о публикации №121050308103
Рецензии