І знов згадалися поля
І степ широкий, степ безмежний,
Мій рідний край, моя земля,
Мій сон нав'язливий, бентежний…
Дорога звивиста мене
Вела у далі незбагненні,
У світ прихованих тенет,
У медитації натхненні.
Завжди в дорозі: вдень, вночі
Шукала я стежину щастя,
Йшла через корчі і дощі
На відблиск знадного багаття.
Та тільки, де б я не була,
Я відчувала щирість дому,
Затишок чулого тепла,
Що, як бальзам, долало втому.
У звичних ритмах метушні,
В акордах болю і тривоги
Я у симфонії душі
Ловила ноти допомоги...
Ноти допомоги
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121042901904
Свидетельство о публикации №121042901904
Рецензии