* * *
Прошу, мене не забувай...
Ще стрінемось з тобою,
там, де шумить зелений гай
з квітучою вербою.
Минають роки, наче день
і юність вже доросла...
Так щиро лине до пісень,
хоч сиве вже волосся.
Мене від себе не жени,
он бачиш сонце встало!
В тім, що кохав нема вини
пробач, що все зав"яло...
Не забувай, не забувай,
Хоч в снах побудь зі мною.
Любов мою запам'ятай,
ми ж вінчані весною.
березень 2020
Не забувай...
© Copyright: Виктор Плут, 2021
Свидетельство о публикации №121042600104
Свидетельство о публикации №121042600104
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.