Сама я взяла в спадок рідну мову,
І цим горджусь усе своє життя,
І завжди ж бо веду про це розмову,
Не викину його на сміття!
А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.
Щаслива я і саме ним багата,
Ділюся ним і свято бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.
Горджуся тим, що в спадку солов’їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.
Тому лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу цей спадок шанувать.
18.04.2021 р.
Безцiнний спадок
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121042508382
Свидетельство о публикации №121042508382
Рецензии