Пишу вірші… Слова диктує настрій…
Погода визначає часто суть,
Та й вітер драматичним звуком арій
Нагадує мою дорогу-путь…
І сонце звеселяє й прохолода,
Наштовхують на роздуми дощі,
Шепоче рими радісна природа,
Мелодія лісів звучить в душі.
Пливуть рядки, неначе тихий човен,
Чарує таємничий небокрай.
У юність кличе прибережна повінь,
Підказує сюжет зелений гай.
Буває, сон присниться на світанку,
І струменять в душі моїй дива,
Дивлюсь у синє небо крізь фіранки,
І знов видіння в думці ожива…
А іноді ще й Муза спокушає:
І пурхає, і вабить віддалік,
Підтримує, навчає, утішає,
Не вичерпати мудрості вовік…
То смуток, то печаль свою тамую,
Малюю щастя, мрії, світ нірван.
Ось так проходять дні... Життя римую…
Пером ліричним бережу талан...
Життя римую
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121042507106
Свидетельство о публикации №121042507106
Рецензии