Ми недоїхали - до Гааги.
Тільки у Зандворт, тільки у Ліссу.
Білети з кишені повипадали,
писати тобі - сьогодні?
Невпишусь.
Ти викинув теж, що мене стосувалсь.
Улюблену брошку, із цвітом неясним,
яку я вдягала, весною світилась,
як поле тюльпанів,
лиш менше прекрасну.
У Ліссі - не лісом гуляли три днини.
Лежали на грунті свіжого світу.
І я не знайшла з щасливіших людини,
яка би хотіла віддатися літу
Гаага чекає.
В машинах і бруді.
Перебудована зі Світової.
Волосся куйовдить малесенький вітер
Являє з нічого мільйони любові.
Гаага
© Copyright: Ярина Плетеницька, 2021
Свидетельство о публикации №121042203058
Свидетельство о публикации №121042203058
Рецензии