Подружжя на вечірці посварились.
Не розмовляють, не сміються як завжди,
Лиш один одного, словами ображають ,
І жалять боляче, неначе вороги!
Зневіра й ревнощі між ними пролягли.
Коханню їх обтявши крила.
Чужі слова, мов змії заповзли,
І шлях до щастя перекрили.
Бо в ревнощів затемнена душа,
Вони, дурне дитя, гордині й божевілля,
Руйнують всі найкращі почуття.
Словами, злістю, і свавіллям!
Вже сутінки підкрались до вікна.
В кімнаті мертва тиша.
Від нього відвернулася вона,
А він вдає,ніби читає книжку.
Чому так сталося?
Душа холоне в тузі.
Повірив він чужим словам.
А не своїй дружині і подрузі
Хоч розуміє добре сам,
Що справжнє щастя лише там,
Де є довіра, вірність і кохання.
І де немає недовіри, зради і знущаання.
21.04. 2021р.
Подружжя
© Copyright: Перевесло, 2021
Свидетельство о публикации №121042100485
Свидетельство о публикации №121042100485
Рецензии